Цитати учасників ефіру

Олександр Дядюк, юрист, ГО “Кияни об’єднуймося”: “… я як юрист представляю інтереси постраждалих саме де Деснянська РДА є як забудовник (вул. Лаврухіна і Градинська). Питання не таке просте як здається. Вільних квартир немає. По деяких забудовниках я знаю – за допомогою судів “повимивали” вільні квартири на підставних осіб… Я не згоден з Кредісовим – справа не в кризі. По моїх забудовниках, та й по більшості інших  - інвестори внесли коштів достатньо для будівництва згідно з кошторисом. Пібудинку  збудовано – де решта? При чому тут криза?…” “… Ще одне. Як юрист скажу. Волконський сяде. А гроші – не знайдуть. Хоча міліція вміє розмовляти з Волконським. І я не сумніваюсь – гроші в нього заберуть. Куди вони дінуться? На чиї офшорні рахунки? …”

В’ячеслав Кредісов – член Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України: “Мабуть галузь (будівництво) змерзла так, як і країна. Будівельна галузь – це півтора мільйони працюючих, це, приблизно, 10 з половиною мільйонів метрів квадратних житла, яких здавали до 2008 року, це 5 з половиною мільярдів гривень податків до бюджету. 2009 рік – надзвичайне падіння, за 9 місяців 50% падіння, по різним оцінкам падіння за рік приблизно 60% порівняно з тим, що було рік тому. 100 тисяч працюючих пішли з галузі. 100 тисяч працюючих в цьому році також піде, і падіння прогнозують майже всі забудовники. Тобто ситуація дуже погана… Окремо островцем стоїть місто Київ. Це чи не єдине місце в Україні, де більш-менш будівництво, хоч воно і заморожено, але воно якось існує. Якщо казати про великі київські будівництва, приблизно, третина працює, приблизно, третина повільно, але також працює, і, приблизно, третина взагалі зупинилася. Але щоб ви знали, падіння в цілому по економіці по Україні пішло дуже суттєво”.

Олег Бушовський – начальник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві: “По місту Києву багато об’єктів зупинено із-за фінансової кризи, багато об’єктів працює в півсили а то і в тріть сили. Якщо в тому році ми ввели житла мільйон двісті метрів квадратних, в цьому році де-то біля мільйона метра квадратних житла буде введено в експлуатацію… На 2010 рік є перспектива: порядку 100 об’єктів житлових будинків і комплексів по місту Києву, і це порядку 2 мільйонів метрів квадратних, можуть бути введені в експлуатацію, якщо будуть нормальні фінансові відносини”.

Юрій Федоренко – голова правління ГО “Центр правозахисту”: “Найбільша в Україні афера – афера “Еліта-центру” – 1760 потерпілих, вкладено близько 100 млн. доларів. 4 роки боротьби, 4 роки люди сподіваються на вирішення проблеми, 4 роки людям розповідають про кризу, розповідають про що завгодно, крім того, як вирішити проблему… На сьогоднішній момент подібних афер вже більше сотні… Проблема стояла, стоїть и буде стояти, доки держава не введе механізм захисту людей, які вкладають свої кошти…”.

Аркадій Бондарев – заступник начальника Головного управління житлового забезпечення КМДА: “Якщо мова йде про шахрайство, повинні своє слово правоохоронні органи і читко визначити хто, що і як робив… По місту Києву існують будівельні організації, які незважаючи на кризу, продовжують працювати і в яких немає жодного об’єкту, який був не зданий чи зданий невчасно, чи в яких були постраждалі люди. Якщо взяти дві найпотужніші будівельні організації по місту Києву – це Київміськбуд і Житлоінвест – то сьогодні в цих організаціях… немає жодних подібних до “Еліта-Центру” ситуацій. Складане реєстр об’єктів незавершеного будівництва де ступінь готовності біля 70%, і таких об’єктів сьогодні в Києві десь на 1 мільйон 600 тисяч квадратних метрів”.

Надія Єпішенко – постраждала від афери “Еліта-Центр”: “Дело в том, что уже 4 года длится наша проблема, и 4 года власти КМДА прикладывают все усилия для того, чтобы наша проблема не была разрешена, чтобы мы никогда не разрешили свой квартирный вопрос. Они знают эту проблему, но делают видимость, что решают ее. На самом деле они только озвучивают в СМИ информацию, будто что-то делается для нас, и умышленно не хотят ничего решать. Если они решат проблему “Элита-центр”, то это будет прецедент, и киевским властям придется решать не только нашу проблему, а и проблемы всех потерпевших, которые есть на сегодняшний день в городе Киеве. Воевать с ними, бороться очень сложно, силы у нас иссякают, люди умирают, на нервной почве заболевают, попадают в больницы. Мы полгода стояли перед мэрией, жили в палатках в декабре на морозе…”.

Аміросова Тамара, постраждала від афери “Еліта-центр”: “Мы пошли в бой, чтобы отстоять свои семьи, без жилья остались не только я и мой муж военнослужащий, но еще и двое ребят, которым на данный момент 29 и 30 лет, но у них еще есть семьи, есть маленькие дети…Получается если ты купил в нашем государстве – тут же ты наказан, получается такое государство. Оно не руководит и оно не должно руководить, должны прийти руководить другие люди: честные и порядочные, и руководить должны по закону. Закон должен быть один и для больших людей и за маленьких…”

Василь Жовновський, директор юридичної фірми “Абсолют”, адвокат постраждалих від афери “Еліта-центр”: “В матеріалах справи немає будь-яких матеріалів, що досудовим слідством шукалися гроші 80 мільйонів, нічого цього немає. Як досудове слідство, так і Генеральна прокуратура, вся наша державна машина, як зговор, нічого не хоче робити на захист нашого громадянина…”

Володимир Дмитренко, заступник начальники відділу зв’язків з громадськістю ГУ МВС Укрраїни в м. Києві: “Прежде чем вкладывать деньги в какое-либо предприятие нужно, прежде всего, осуществить мониторинг этой фирмы, выяснить насколько оно устойчиво и после этого принимать решение вкладывать деньги или нет. Безусловно, преступление проще предотвратить, чем потом его раскрывать. Не секрет, что деньги были вывезены за рубеж и есть определенные сложности с его возвратом “

Віталій Черняховский, головний координатор “Форуму порятунку Києва”: “Вся процедура по землеотводам под. настройку, в том числе “Елита-центр“, абсолютно была противозаконна и проведена с нарушением всех мыслимых и немыслимых законов – это ключевой момент…Тут сразу видно, что должностные лица как Киевского городского совета, киевский город ской голова Александр Александрович Омельченко, так и Киевская городская администрация несут прямую ответственность. Конечно же, в этой ситуации они должны полностью возместить все потери людей, но сами должны пойти в тюрьму – это единственный способ восстановить справедливость“.

Олександр Рубанов, президент спілки фахівців з нерухомого майна Києва: “Самый верный шаг, чтобы уйти от аферы – не надо в ней участвовать. С моей точки зрения, мина замедленного действия была заложена еще… вторым президентом то ли в 1999, то ли в 2000 году, когда по какой-то специальной программе деньги на строительство привлекались от так называемого частного инвестора… Какое-то время это позволило ситуацию как-то стабилизировать после кризиса 1998 года, вывести какую-то часть экономики из тени. Но любые благие намерения у нас в стране заканчиваются, скажем, так, не очень хорошо. Потом застройщик расслабился: ему не надо было идти в банк, брать деньги и платить за эти деньги, ему гораздо проще было взять бесплатные деньги доверчивого инвестора, ему гораздо проще, легче обмануть. Здесь целесообразно не искать козла отпущения, а менять систему…”

Юрій Федоренко, голова правління ГО “Центр правозахисту”: “Стосовно перевірки самих об’єктів, я розумію Міністерство внутрішніх справ, чому на сайті “Еліта-Центр” йшла масована рекламна кампанія, що група компаній “Еліта-Центр” чудово будує для Міністерства Внутрішніх справ будинки?.. Чому Київська міська адміністрація визначила забудовником Жовтневої лікарні в м. Києві, через тендер, групу компаній “Еліта-Центр” ? А як ще перевіряти? Навіщо в цій державі є правоохоронні структури, контролюючі органи?..”

Тетяна Шальман, президент Асоціації приватних інвесторів і власників: “Не треба робити винними цих людей, вони, замість держави, самотужки намагалися покращити свої житлові умови: продавали квартири, йшли на вулицю, йшли на квартири, брали кредити, які до цього часу платять, живуть зараз в одних кімнатках з дітьми, яким купували квартири, з внуками, і, не дай Бог, дочекатися там правнуків. Ми чотири роки намагаємося довести , за ініціативо. Нашої асоціації створили всі можливі комісії, сьогодні, як такого, немає інституту відповідальності. Сьогодні ніхто нікого не притягує до відповідальності…Сьогодні ніхто не ставить “на ковер” і не питає: людина добра, якщо ти не вмієш братися за будівництво – віддай це. Принаймні, як один із варіантів, віддайте цей об’єкт і вільні площі людям. Красти в себе люди не будуть, і вони знайдуть будівельника, і знайдуть будівельника під нормальний відсоток, і ці будівельники побудують, і, так само, віддадуть державі вільні площі, яка роздасть їх, як соціальне житло…”

Ярослав Биструшкін, голова ГО “Лівий берег – наш дім”: “Давайте розглянемо Київраду, третина – це забудовники. Вони покупляли за півтора-два мільйони доларів місце депутата Київради. Нацепив на себе значок депутата і бігає, міряє земельні діляночки, комусь, щось перепродає. Всі знають, що приїжджали з Москви табунами бізнесмени і за готівку скуповували у депутатів Київради земельні ділянки. Ми кажемо: треба щоб влада робила, але якщо влада на сьогоднішній день повністю мімікрувала і з’єдналася з тіньовим чорним мафіозним бізнесом, що можна ще сказати?”

Олег Бушовський, начальник інспекції державного архітекрутно-будівельного контролю у м. Києві: “… Я підтримую тих, хто склонен до тої версії, що треба покупати квартири у тих будинках, які введені в експлуатацію. Це було б одним із самих гарних заходів …”

Олег Бушовський, начальник інспекції державного архітекрутно-будівельного контролю у м. Києві: “… зараз є відкрита веб-сторіночка держархітбудінспекції (www.dabi.gov.ua), де висвітлюється повністю вся інформація про дозволи, які видані по всій Україні. Можна побачити на які об’єкти видані дозволи на виконання будівельних робіт. При дозволі на виконання будівельних робіт – це вже говорить про те, що всі документи, які вимагаються чинним законодавством, є в наявності…”

Олег Бушовський, начальник інспекції державного архітекрутно-будівельного контролю у м. Києві: “… і на сьогодні ще буде відкрито при київській міській інспекції теж сайт, де буде чітко виписано ті недобросовісні забудовники, які порушують законодавство …”

Асеєв Віктор Васильович, представник постраждалих від недобудови Святошино-1: “… В цих 5000 тисячах квартир, які там на півтора мільярда були роздані. Ви уявляєте географію де хто й коли ці ключі вручав? Я не банкір, я відставний військовий. Але уявляю, якби навіть ці гроші були в іпотечне кредитування запущені, і люди знову почали б, повірили – можна було б за місяць – за півроку збільшити (кількість збудованих квартир) – в 10-15 раз. Чому ви цього не зробили в Кабінеті Міністрів?…”

Максим Маньковський, перший заступник Голови правління ГО “Кияни об’єднуємось”: “… Мне интересно очень слушать, когда выступают представители нашей власти, и начинают рассказывать, что надо ходить проверять, надо ходить смотреть. Вот честно сказать – сидишь, и выглядишь идиотом после их слов. Я представляю обманутых инвесторов по ул. Лаврухина 4-8, 2003 год. Маленькая предыстория. Деснянской раде выделяется в аренду определенный кусок земли. Деснянская РДА начинает находить вот эти маленькие фирмочки. Это не просто какой то там частник купил землю и начинает кому то продавать. Государственный орган! Деснянская РДА начинает находить маленькие фирмы, в частности вот “Галичинабуд”. На тот момент, когда заключался договор (а это уже 2004 год.) У “Галичинабуд” был уставной капитал 1000 грн. То есть, как говорил мой коллега, – “Даже кривой лопаты не было!” При этом Паллада, будучи головой Деснянской РДА – заключает с ними договор. То есть! Это что?! Вот вопрос к милиции – Что здесь дальше проверять? Там, по-моему, вся картина налицо! .…”

Максим Маньковський, перший заступник Голови правління ГО “Кияни об’єднуємось”: “… Надо смотреть в корень. Кому это выгодно – тот и виноват. Можно принять очень много решений. Можно принять много законов. Но все знают, что наши законы постоянно обходятся. Поэтому – кому выгодно – тот и виноват…”

Максим Копейчиков, адвокат: “… Коли кажуть про те, що ніхто нічого не робить – роблять, але дуже часто зробити щось досить важко, тому що гроші вже пішли, і грошей цих вже не знайдеш …”

Максим Копейчиков, адвокат: “… Виграти суд можливо. Але виграний суд не гарантія отримання грошей. Можна мати 5 рішень на свою користь, але не мати з того жодного зиску. Це реальність – дійсно – вона є …”

Едуард БАГІРОВ, правозахисник: “… Мы говорим о прошлом – а людей интересует будущее. Что можно сделать реально? Используя норму закона, можно создать предприятие, инвесторы (пострадавшие) выступают соучредителями этого предприятия, договариваются с обанкротившейся компанией, если ее нет – то через суд добиваются банкротства – получают право собственности на ту часть дома, пропорционально внесенных денег. Они получают на руки не бумаги – вот эти договора, которые по сути дела ничего не означают, а документы, по которых собственность можно будет зарегистрировать в БТИ и быть уже сособственником. А потом уже быть гарантом, привлечь инвесторов. …”

Юрій Федоренко – голова правління ГО “Центр правозахисту”: “…Цю проблему дійсно можна вирішити. Проблема не така важка. Вона може бути вирішена, і навіть якщо б держава захотіла, місцева влада захотіла – в найкоротший термін. Шляхи для вирішення є. Механізми є. Бажання немає. Є бажання пускати пилюку в очі людям. Робити вигляд що проблема вирішується…”

Юрій Федоренко – голова правління ГО “Центр правозахисту”: “…якщо вже так сталося – якщо вже люди потерпілі. То все таки. Відповідно до діючих законів, до діючої Конституції, – чи люди повинні бігати і робити законодавчі ініціати.