В.Шевченко коментує:

Спостерігаючи за повсякденним життям в лікарні, виникають певні роздуми. Хочу поділитися ними.
Початок робочого дня в лікарні… Прохолодно, дощить… Медичні працівники вже на робочих містах, молодший медичний персонал вже навів порядок та повністю підготували кабінети до прийому паціентів.

На вулиці почали підтягуватися люди похилого віку та під’їзджати молоді пацієнти. Машини ставлять перед центральним входом, на стоянці з боків лікарні, навідь за лікарнею.
Уважно придивляюсь до машин за лікарнею. Новенькі, дорогі, з різними написами. Можна впізнати багато цікафих закордонних фармацевтичних назв. Ціла сім’я робочих «фармацевтичних бджілок» розлетілась по лікувальному закладу збирати медок з українських квіточок для своїх закордонних вуликів. Цікаве порівняння, але воно в повній мірі розкриває механізм заробляння грошей на хворобах людей.
Ці фармацевтичні «бджілки» вже виростили цілий пласт лікарів, які забули, що працюють в державній структурі, та почали працювати на конкретну «бджілку», або навіть стали офіційним представником даної «бджілки». Не звертаючи уваги на хворих пацієнтів, «бджілки» відволікають лікаря від роботи та умовляють його за певну зацікавленість працювати лише з їх медикаментами.
Як лікарю, який має мізерну зарплатню не піддатися на умови? Сім’ю також кормити потрібно. Спрацювало.
Кожна «бджілка» має свою категорію лікарів – під свої препарати. І чому ми дивуємося, коли лікар на протязі 2-3 років на всі захворюванння призначає одні й ті ж 5- 6 препаратів?
Тому, що не знає інших? Навряд. Освіта в нас чудова.
Не бажання удосконалити свої знання? Не впевнений, адже проходять і курси підвищення кваліфікації і атестацію.
Можливо в усьому винен звичайний телевізор? Це ж по ньому по свіх каналах регулярно рекламують ті ж 20 препаратів, які «і поїзд зупинять», а не лише кашель, і печінку відновлять, і їжу перетравлять.
Якщо уважно послухати рекламу, то нам пропонують не ліки, а панацею від усіх хвороб. І куди дивиться Нобелівський комітет? Та за кожний такий препарат потрібно давати премію! Одне питання: Чому ж люди, які вживають ці препарати – до сих пір хворі?
На великий жаль зникла Радянська медицина. Не тому жаль, що безкоштовна, а тому, що основне завдання було профілактика, попередження захворювання, інформаційне роз’яснення. Хто цим займається зараз? У Міністерства охорони здоров’я не вистачає грошей навіть на всі державні програми та підтримку в задовільному стані лікувальних закладів. Громадські та благодійні організації проводять роботу лише по своїм статутним напрямкам роботи.
Залишається пацієнт сам на сам зі своїми проблемами.
Що потрібно для покращення охорони здоров’я? Потрібно почати на місцях.
Можливо до моїх пропозицій прислухаються медичні працівники, якщо ці пропозиції підтримає населення, тобто потенційні пацієнти, яким потрібна кваліфікована і в той же час раціональна допомога. Не коректно робити бал під час кризи.
1. Керівництву лікувальних закладів заборонити лікарю, який працює в лікарні, бути й працювати офіційним представником фірми виробника фармацевтичних препаратів, для уникнення недоцільного призначення препаратів даного виробника всім пацієнтам без розбору.
2. Заборонити відволікання лікарів представниками виробників препаратів в індивідуальному порядку в робочий час. Надавати можливість проводити конференції та приймати участь в загальних зборах лікарів всім представникам виробників, але в загальному колективі в присутності представників адміністрації. Це забезпечить зменшення корупційних домовленностей та індівідуальних зацікавленостей лікаря в конкретному препараті.
3. Заборонити будь-яку рекламу медичних прапаратів в лікарняних закладах для пацієнтів, але забезпечити доступ лікарів до інформації про препарати (буклети, інтернет).
4. При атестації лікарів, кожного лікаря потрібно запитувати, перерахувати препарати Українських виробників, аналогів самих рекламованих закордонних. Адже в Україні також розвинена фармацевтична діяльність та виробляють з імпортної сировини чудові ліки! Ми повинні підтримуваати вітчизняних виробників! Це зекономить кошти наших рідних та близьких, наших хворих паціентів.
5. Дуже шкода, що не працює рецептурна форма призначення медикаментів. По-перше, лікар підписавшись на рецепті вже несе відповідальність за свої дії та буде замислюватися, що призначати пацієнту. По – друге, самолікування надає більше шкоди пацієнту ніж допомоги.
Але всі ці пункти будуть постійно стримуватися самими медичними працівниками:

1. Зникне додаткова мотивація лікаря в праці від виробників.
2. Потрібно вивчити аж кілька десятків українських препаратів, та й аптеки зменшать відсоток від назначеного вже не дорогого лікування.
3. Щоб виписати рецепт, потрібно згадати латинь (певна категорія лікарів її вже забула – не зважаючи на атестації та категорії), потрібно взяти на себе відповідальність перед пацієнтом за те, що призначається та підписується. Це Вам не шматочок паперу, де список на кількасот грн., частина з яких може й не нашкодить, але не потрібна в даний час пацієнту.
Також ці пропозиції будуть не зручні для представників закордонних виробників. Адже вкладено кошти і в рекламу і в лікарів! Лікаря, якого привітали з професійним святом та смачно накормили в ресторані за рахунок спонсора, буде все життя зобов’язаний цьому «спонсору».
А особливо це дуже незручно аптечним закладам. Їх мета – заробити гроші. Це їх хліб і лише на нашій хворобі вони можуть кормити свою сім’ю. Таке життя. Одні живуть за рахунок інших.
Але пацієнт має можливість себе захистити.
1. При любому зверненні до лікаря – вимагайте запису в картці. Це юридичний документ, який Вас захищає.
2. При призначенні лікування – акцентуйте увагу на вітчизняного виробника, це зекономить більше 50% Ваших коштів. І не піддавайтеся на умови лікаря, що закордонне краще.(Для лікаря – це краще). На сьогодні в Україні працюють чудові підприємства, які мають передове обладнання та використовують закордонну сировину. (По телебаченню регулярно показують українські заводи та їх новітнє обладнання). Всі призначення лікар зобов’язаний зафіксувати в медичній картці – обов’язково!
3. При зверненні в аптеку завжди питайте в провізора ціни на виписаний Вам препарат різних виробників. Навіть в Українських виробників ціна сильно різниться. Не завжди дорожче – значить краще.
В даному випадку Ви еконимите не на своєму здоров’ї (як нас привчили думати), а свої кошти. За 200 грн. можна придбати дві упаковки закордоних ліків від головного болю, який зникне на період вживання ліків, а можна пройти курс лікування 5 українськими препаратами від патології судин мозгу, що призведе до зменшення чи зникнення головного болю на значний період.
Щоб стало нам краще жити та при необхідності пролікуватися, можливо потрібно медичним працівникам прислухатись до пропозицій, вказаних попередньо, певній категорії лікарів уважніше та з повагою ставитися до пацієнта, паціенту виконувати вказані рекомендації, і ми лише загальними зусиллями уникнемо тих негараздів, з якими спідкаємося в лікувальному закладі, залишившись на одинці з хворобою.
Прошу вибачення в усіх медичних працівників за можливо різкі визказування, але ложка дьогтю портить бочку меду. І навіть один некоректний лікар може підірвати імідж всього чудового колективу лікарні. Маю надію на порозуміння і медичних працівників, і пацієнтів.
Наболіло!