Чорний список / Білий список |
Небайдужим киянам - сюди! Натисніть! |
В’ячеслав Піховшек – журналіст, телеведучий: «…Ми живемо, по-перше, на території прецедентного права, ми живемо в території кодексного права. Прецедент нашої ситуації не грає жодної ролі. По-друге, не треба мислити категоріями одної окремо взятої вибраної компанії… В Україні не було ситуації коли журналісти сидять у тюрмі… Не треба проектувати ситуацію свободою слова на прецеденти, не потрібно це пов’язувати з тиском конкретної влади на пресу, треба це пов’язувати з конкретними діями конкретною, кожний раз, технологічними діями конкретної політичної сили. Якщо ви подивитись на дії блоку Тимошенко під час будь-якої виборчої компанії ви побачите, кожен раз це крик «Нам не дають пускати ролики в ефір», після завтра буде крик «Нас не реєструють», кожен раз під час виборів їх не реєструють Центральна виборча комісія, щоб більше підкрутити істерику, тому це шаблон, я стверджую що це шаблона реакція…»
Олексій Погорєлов – генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси: «…Медіа є незалежними з економічної точки зору і оце є тривожне питання… не так багато справ відкривається по 171 статті – перешкоджання професійної діяльності, набагато більше справ відкривається саме по тим чи іншим економічним справам, так само як с каналом ТВІ, це суто економічне питання, з одного боку шукають економічні підстави для того щоб легше було дотиснутись когось, з іншого боку, коли кажемо про законодавчу сферу, то вводяться або пропонуються купа різних ініціатив які обмежують власну економічну свободу. На жаль, медіа в Україні поки що не вважається цікавим бізнесом, і в загалі індустрією, до якої варто ставитися з підходу захисту, з підходу такої ж самої опіки як до будь-якої індустрії … Якщо згадати історію свобода слова лобіювалась індустрією сильніше за все, саме для того щоб індустрія мала можливість краще задовольняти потреби споживача і більше заробляти, і цей плюралізм думок на шпальтах газет і був головною розчинною силою… Медіа, як бізнес має заробляти гроші для своїх акціонерів, сплачувати податки і працювати вільно…»
Людмила Панкратова – адвокат, медіа-юрист, медіа тренер інституту розвитку регіональної преси: «…Коли журналісти сидять за свою професійну діяльність це дуже великі обмеження свободи слова це порушення статті 10 Конвенції. У нас власно є такий прецедент, це Ляшко проти України… Сподіваюсь, що в Україну не повернеться кримінальна відповідальність чи – то за наклеп, чи-то за образу і не будуть застосовуватись такі статті Кримінального кодексу як 182 і 163… Кримінальне покарання за свободу слова це є великі обмеження і це є порушення, знов ж таки наголошую, і більше того це плекає саме цензуру, тобто це створює охолоджуючий ефект на всіх журналістів. Саме цензура у нас і зараз є. І навіть ті справи, які були порушені і проти телеканалу «ТВІ» і «Лівого берега» вони мають такий охолоджувальний ефект, вони мають ефект само цензури. Тому що тепер ЗМІ з оглядом думають про що писати щоб собі не зашкодити. Маючи кримінальну відповідальність ЗМІ не будуть почувати себе у безпеці, це однозначно, я проти цього…»
Микола Княжицький – генеральний директор каналу «ТВІ»: «…До каналу податкова висунула фінансові претензії фактично на 6 мільйонів гривень це сума того ПДВ яке нам винна держава і ця справа знаходиться в судах і податкова свою справу з суду не відкликала, тобто можна не переслідувати мене кримінально, але можна примусити канал збанкрутувати не маючи на це жодних підстав… Очевидно що оскільки це відбувається в передвиборчий період і без жодних підстав то виникають підозри що за цим є політична складова оскільки економічної там не існує…»
Світлана Остапа – оглядач сайту «Телекритика»: «…Якщо ЗМІ не зможуть говорити вільно про те що кандидат обіцяє і робить, які доходи він має і які витрати у нього є то звичайно і громадяни не зможуть зробити вибір того кандидата якого вони хотіли б вибрати… У нас ЗМІ існують не в конкурентному середовищі…»
В’ячеслав Піховшек – журналіст, телеведучий: «…Мені б хотілася щоб в Україні була кримінальна відповідальність за наклеп яка б поширювалась не тільки на журналістів, але в першу чергу на політиків… Позаминула компанія виглядала як два замахи і одне отруєння … тобто не має такої ідеальної компанії…»
Микола Княжицький – генеральний директор телеканалу «ТВІ»: «…Щодо цієї заяви Віктора Андрійовича … для чого кримінальна відповідальність? Ті люди, кого він звинуватив, якщо вони не погоджуються можуть подати до суду, навіть без кримінальної відповідальності і можуть визнати, що він говорив не правду…»
В’ячеслав Піховшек – журналіст, телеведучий: «…Коли український суд призначає третій тур виборів в якому Ющенка перемагає, суд ідеальний, а коли суд робить щось проти Тимошенко, так суд виявляється у нас заангажований, корумпований і підконтрольний тільки Януковичу…»
Ігор Розкладний – юрист інституту медіа – права: «…Перед кожними виборами новий закон, але він показує чітку філософію ставлення до ЗМІ… У нас ЗМІ це об’єкт… »
Людмила Панкратова – адвокат, медіа-юрист, медіа тренер інституту розвитку регіональної преси: «…Хотіла не погодитись з ситуацією що це єдиний випадок коли б’ють Мустафу Найема…»
Світлана Остапа – оглядач сайту «Телекритика»: «…Рік тому я запитала у заступника генпрокурора Блажівського чому так рідко прокуратура порушує 171 статтю за перешкоджання журналиській діяльності, то він відповів, - «Вона нова, прокурори її ще не знають» і от рік минув… буквально нещодавно порушена кримінальна справа за 171 стаття… Період виборів – період медозбору…»
Оксана Котомкіна – координатор проекту Всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони»: «… Будемо нариватися, коли ми ходимо, коли ми бачимо, що стоїть міліціонер, який порушує права громадян, коли чиновник поводить себе нахабно тому… будемо нариватися, ми повинні захищати громадян…»
Василь Мокан – кандидат політичних наук, аналітична група «Левіафан»: «…На регіональному рівні творяться жахливі речі, там іде сполошне зомбування про сьогоднішні успіхи влади…»
Андрій Яніцький – редактор відділу «Економіка» на LB.ua, заступник керівника Київської незалежної медіа – профспілки: «…Профсоюзы могут быть таким ответом на давление со стороны силовиков, со стороны власти и иногда со стороны собственников…»
Олексій Вороненко – політолог, керівник проектів Фонду «Українська політика»: «…Ми говоримо про те як утискають журналістів, як прижимають, як вони оббріхують людей…»
Микола Княжицький – генеральний директор каналу «ТВІ»: «…Я був першим журналістом в Незалежній Україні проти якого була порушена кримінальна справа за наклеп… це була справа за наклеп на Президента…»
Марія Колесник – координатор Асоціації інституцій громадянського суспільства «Діалог з владою»: «…На цих виборах ми знову будемо бачити політиків і партії без програм, а тільки гасла…»
Антон Подлуцький – шеф-редактор холдингу РБК_Україна: «…Проблемы были, есть и будут, и останутся до тех пор, пока не будет запроса общества на качественную информацию… Максимальная степень доверия людей к интернет-сайтам… Люди привыкли потреблять втор-продукт и не хотят доставать кошельки и платить за качественную информацию… Журналист не продает, а изготавливает информацию…»
Леся Домащенко – головний редактор газети «Київський форум»: «…Ми забуваємо, що задовго до того, як почалась передвиборча кампанія, журналіст Анатолій Шарій змушений був їхати до Європи, тому що він проводив розслідування системи МВС…
Оксана Котомкіна – координатор проекту Всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони»: «…Сьогодні в нашій системі будь-яка, навіть правдива і доведена інформація може бути розцінена іншою особою як наклеп…»