За останні 5 років я нарахував 19 гучних випадків, коли люди брали будівництва в облогу й ламали паркани – починаючи з побоїща на Березняках і завершуючи подіями на Троєщині. Цікаво, що в 9 випадках протестувальники перемогли. Тобто бачимо кумедний і трагічний факт: коли люди влаштовують бійню – вони мають шанс перемогти. Але це погана практика з погляду закону й інтересів Києва. Адже всім все одно не вдасться вийти й силою боронити свою територію. Плюс влада не має права потурати думці, що переможна стратегія оборони – це насильство.

А в троєщинській історії для мене показовим було те, що я вперше побачив колючий дріт, спеціально завезене каміння, підготовлені вогнегасники. І незважаючи на камери, ці бандити йшли з арматурою на людей. А потім і в голову КМДА Олександра Попова жбурляли каміння. Вони взагалі нічого не боялися. Їх охороняв «Беркут». Мені розповідали, що в перший день бійні, якби не силовики, місцеві мешканці врешті-решт побили б цих заброд. І найважливіше, що президент «Київміськбуду» Михайло Голиця звинувачує в усьому людей, мовляв, серед них провокатори були. В цій ситуації показово і те, що міліції не було діла до бійки.

І в нас якась неправильна логіка: всі розуміють, що міліція не діє – і чомусь до неї апелюють. Ну все ж керівництво міліції підкоряється Президенту і депутатам. Ми розуміємо, що Попов нічого не може зробити. І все-таки закликаємо: «Владо, зроби!».

Але практика показує: для того, щоб зберегти свій парк, коли ставлять паркан, – ти не звертаєшся до влади, а маєш вийти разом з усією вулицею, повалити цей паркан, поштовхатись з міліцією – і тоді вже приїдуть чиновники й скажуть: «Ой, хлопці, так, незаконно парк зносять». Але ж то лише один парк. Але йдеться про сотні культурних об’єктів в усьому Києві. І тому ми не маємо просити, а тим більше чекати, коли вже доведеться виходити, як зараз на Троєщині, в касках з пластикових пляшок, тому що камінням закидають.

Якщо ми бачили, що є пустир на Троєщині, а влада роками бреше, що там буде сквер, треба було зібратися всім будинком і справді закласти там сквер. От, як на Пейзажній алеї. Її, до речі, досі намагаються знести. Та вже не вдасться. Бо навіть мільйонери, які живуть поряд, зрозуміють, що це свинство коїться, і вони втрутяться, і всі втрутяться… Тому так треба благоустроювати всюди. Пора самим робити Київ. Якщо ми бачимо, що в нас є скверик, який не облагороджується – треба його облагородити. Якщо ми бачимо занехаяний будинок, культурну пам’ятку – треба, значить, зібратися й почати займатися цим будинком.

А свавілля будівельників буде тільки наростати, бо в них закінчилися гроші, щоб купувати чиновників, і вони протягнули новий закон про містобудування, вся логіка якого в безвідповідальності будівельних компаній. Тож нам потрібно міняти закон, а для цього спершу треба відчути себе господарем своєї землі. І самим виходити, облагороджувати свої парки… Треба об’єднуватися, і не лише не лише на Троєщині, а й усюди, де відбуваються подібні речі. Ми зможемо чогось досягти, якщо дамо масовий відсіч знахабнілим забудовникам.

1 коментар

Коментар №1 від Антон On 16.09.2011 @ 15:01