Небайдужим киянам - сюди! Натисніть! |
З нагоди 66 річниці Перемоги учасники бойових дій у Великій Вітчизняній війні отримають від київської влади аж по 100 гривень, повідомляє прес-служба мерії. Це майже в 12 разів менше, ніж дадуть їхнім фронтовим друзям у Москві.
Розпорядження про одноразову фінансову допомогу ветеранам від міської влади підписав голова КМДА Олександр Попов.
«Ми неодноразово заявляли про посилення уваги до ветеранів війни, і зокрема – про матеріальну підтримку… Документом передбачено виділення коштів у сумі 11,3 мільйона гривень», – похизувався посадовець великою сумою.
Щоправда, розділити ці гроші доведеться на 105 тисяч киян – ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань. А далі мільйони швидко перетворюються в копійки.
Отже, хто скільки отримає реально:
І лише громадяни, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною матимуть більш-менш відчутну допомогу – 1500 грн.
У мерії також не забули похвалитися, що планують оздоровити 1% київських ветеранів.
Зрозуміло, що все пізнається в порівнянні. Але не треба якихось економічних розрахунків, щоб зрозуміти: сьогодні 100–300 гривень – це не вияв пошани, тим більше не винагорода, а сущі копійки, подачка від місцевої влади людям, які колись вибороли свободу і мир для нас.
Та якщо вже порівнювати – погляньмо хоча б на Москву. Наприклад, учасникам бойових дій там пообіцяли по 4000 тисяч рублів (а це 1165 гривень), в’язням фашизму – 3000 руб. (874 грн), а працівникам тилу – 2000 руб. (582 грн). Причому самих ветеранів в столиці Росії ніхто не ділив на тих, хто захищали Москву і тих, хто визволяв інші території, бо у війні перемогли всі й разом.
Про це також пишуть:
“Українська правда. Київ”: Ветеранам дадуть по 100-300 гривень допомоги.
“Сегодня”: Ветеранам дали «победных» денег.
Какие там ветераны, они все давно в земле лежат. гэбисты наворовали значков и льгот требуют, как у всю жизнь!
а особые заслуги – это видать депутаты ВС, они у нас заслуженные
Іване, для довідки: щойно помер останній визнаний ветеран світової війни. Але – увага! – Першої світової. Тому справжні ветерани Великої Вітчизняної ще живуть, але, на жаль, вже не здрастують. А влада кидає їм подачки, на які й нормальних ліків не купити, раз на рік. Та ще й піариться.
А якщо є ті, хто “наворовали значков” – нехай це буде на їх совісті. Справжні визволителі не мають страждати через них.