Власті обіцяють зробити громадські вбиральні чистими і безкоштовними.

Скажемо відразу – роботи буде багато. Наразі у місті працюють 89 стаціонарних клозетів і більше сотні біокабінок. На платні – вказують таблички, а безкоштовні легко знайти на запах. Останні прибирають працівники комунальних служб за мізерну платню.Тут варто згадати, що «Київкомунсервіс» мав би отримати гроші від здачі в оренду інших своїх туалетів, але цих коштів не побачили ані співробітники підприємства, ані сама влада. ^[1]

А ми знаємо: зараз все, що не робиться на краще – робиться для Євро-2012. І туалети – не виняток. Європейці – також люди і ніщо людське їм не чуже. Але вбиральні вони звикли шукати все-таки по табличках, а не на запах. До речі, єврочемпіонату будуть «присвячені» додаткові 120 кабінок, і це не враховуючи біотуалетів.

Як відомо, сьогодні діє розпорядження столичної адміністрації кількарічної давнини про вільне відвідування клозетів у магазинах, торгових центрах, кафе й навіть ресторанах. Тут будь-який перехожий може законно справити нужду, нічого не купуючи. Та, як показує практика, власники цих закладів не толерують «нетерплячих» заброд. Як наслідок, туалетом стає будь-яке тихеньке місце – від затишних двориків до вечірніх шкільних майданчиків. Щоправда, не завжди це єдиний вихід.

Одні мої знайомі якраз і живуть у такому дворику. Вони не пускають свого Толика гратися на дитячому майданчику в пісочниці. Бо сюди щодня приходять здорові лби – завсідники сусіднього закладу – не «пітєйного», а навчального. За такими хоч окремий біотуалет вози – все одно будуть паскудити де попало.

А як бути нам у делікатній ситуації? Не чекати ж поки лусне совість замість січового міхура – у тому ж дворику. Не все так страшно. От мені у звичайних фаст-фудах вдається без проблем проникнути до маленької кімнатки. Просто треба впевненим кроком йти між рядами столиків, ніби ти добряче пообідав і щойно залишив на своєму місті піднос з купою пустих тарілок і чеком на кругленьку суму. Проте я не раз був свідком, як охоронці зупиняли людей на підступах до вбиральні зі словами «Задовбали вже, ходять тут всякі». Не знаю, чи відомо їм про розпорядження мерії, та зрозуміло, що вони слухають лише своє начальство. Тому, на випадок, якщо стражі їдальні помітять, що я нічого не купував, завжди тримаю відповідь, мовляв, на мене он у тому кінці зали вже зачекалися друзі, і обід мій давно остигає, поки я оце прориваюся до туалету помити руки.

Що ж до ресторанів і дорогих кав’ярень – тут, звісно, не встигнеш переступити поріг, як тебе огортають якоюсь солодкою, липучою увагою. Принаймні так сприймається ввічливість офіціантів, коли тебе цікавить щось значно прозаїчніше, ніж вишукане меню. Але з іншого боку – фаст-фудів більшість і вони є всюди, тому нам навряд чи знадобиться ресторанний комфорт в такій прозаїчній справі.

Тож ми про себе подбаємо. А мерія нехай дбає про європейців. А якщо нам на згадку про Євро хоч нові туалети лишаться – скажемо спасибі.

Олексій Шевнін

1 коментар

Коментар №1 від LD-T On 31.03.2011 @ 11:45