У вічній суперечці “понаїхали/поналишалися” є ще одна грань – мешканці передмість. Поспілкувавшись з мешканцями Борисполя, Бородянки, Броварів, Фастова, Макарова, побачив, що проблеми цих людей нічиї – нецікаві ні столичній владі, ні обласній.

В демографії це називається “маятникова міграція” – люди живуть в одному населеному пункті, а працюють в іншому. Зрозуміло, що головне благо – це столична зарплата, але проблем вони отримують удвічі більше.

Щоранку добра половина жителів приміської зони кляне транспортне сполучення. Натомість зона Ірпінь-Буча-Ворзель і аж до Бородянки стоїть щоранку у пробках. Аналогічна ситуація на Макарівському напрямку та багатьох інших. Маршрутка коштує недешево: до Борисполя – 5 грн, Бородянка – 12 грн. При цьому більшість маршруток іде тільки до крайньої станції метро. Інколи окрім приміської маршрутки доводиться під’їжджати місцевою (+2 грн). Витрати на одну людину можуть сягнути 800 грн на місяць (20% середньої київської зарплатні).

Для декого альтернатива – електричка. Але перейняти досвід Москви і запустити регулярні швидкісні поїзди до міст-супутників київська влада не збирається – тут би свої “спальники” транспортом забезпечити, а області такі проекти не по кишені. Один дизель у Вишгород пускали з неймовірним “скрипом”. Крім того, у ряді міст залізничні вокзали знаходяться далеко від центру, потрібно доїжджати іншим транспортом.

Суттєва транспортна проблема – останні маршрути ідуть досить рано. Відповідно, з надурочної роботи, з вечірнього кіно, концерту, спектаклю люди можуть банально не добратися додому – таксі за місто їде за великі суми, попутка допоможе лише населеним пунктам на великих автошляхах. Як варіант вирішення проблеми можна поставити обов’язковою умовою для всіх перевізників робити хоча б 2-3 нічні рейси (втім, цілодобовий транспорт – це проблема усього Києва).

На подолання труднощів витрачається маса часу. У багатьох мешканців приміської зони дорога займає 5-6 годин щодня (!) Це час, відірваний від відпочинку, сім’ї, праці.

Через усі ці фактори Київ втрачає значну частину робочої сили – як некваліфікованої (яка теж дуже потрібна в мегаполісі), так і висококваліфікованої. Натомість мешканці приміської зони намагаються перебратися в Київ.

1 коментар

Коментар №1 від Воркер On 17.04.2011 @ 17:52