У вівторок, 22 січня, відбувся  прямий ефір соціального ток-НЕшоу «Київський форум». Під час ефіру мова йшла про зміни, які чекають на систему екстреної медичної допомоги в Києві, та про те, до яких наслідків це може призвести.

З 1 січня в Україні діє Закон «Про екстрену медичну допомогу». Нові норми покликані зробити роботу «швидкої» більш ефективною. Наприклад, встановлено норматив приїзду екіпажу швидкої за адресою виклику – 10 хвилин. Представники влади усіх рівнів звітують про переможні кроки медичної реформи, а експерти стверджують, що за нинішніх умов втілення закону про екстрену допомогу неможливе. Що ж відбувається насправді?

Щоб з’ясувати це, в прямому ефірі соціального ток-НЕшоу «Київський форум» зібралися: керівник відділу екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України Михайло Стрельников, головний лікар Київської міської станції медичної допомоги Анатолій Вершигора, міністр охорони здоров’я у 2007-2011 рр. Василь Князевич, президент Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів Віктор Сердюк, експерт з питань медичної реформи Комітету економічних реформ Андрій Гук та лікар Київської міської станції швидкої допомоги Максим Іонов.

До реформи не готувалися

Зміни, які вступили в дію 1 січня, були вкрай негативно сприйняті громадськістю та ЗМІ. Виникло дуже багато питань, на які чиновники тільки зараз намагаються відповідати. Коли ж відповідають, то, здається, що імпровізують: обґрунтованого повноцінного пояснення ситуації ще не дав ніхто.

На думку колишнього міністра охорони здоров’я (2007-2011 рр.) Василя Князевича,  влада не підготувалася до проведення медичної реформи, зокрема до реформи служби швидкої медичної допомоги.

«Реформа медицини закладена вже давно. Вона, без сумніву, необхідна. І тепер, коли закон прийнято, держава має забезпечити його виконання. Але виявляється, ніхто до цього не готовий. По-перше, не забезпечені матеріально-фінансові умови для того, щоб змінювати медичну систему. По-друге, люди не проінформовані – немає роз’яснень щодо того, як має все працювати», – сказав Василь Князевич.

Одним з наслідків непоінформованості людей є велика кількість необґрунтованих викликів швидкої допомоги.

«Чим краще працює система первинної медичної допомоги, тим менше навантаження на швидку допомогу. Але у нас люди не розуміють, що в багатьох випадках їм треба звертатися до свого сімейного лікаря, а не викликати швидку», – стверджує Князевич.

Яскравим прикладом такого твердження стало те, що з усіх гостей прямого ефіру свого сімейного лікаря знала лише одна людина.

Неможливі умови

Неготовність столиці до реформ (а саме Київ став одним із пілотних регіонів, де почали робити «медицину  по-новому») підтверджують і практикуючі лікарі. Лікар Київської  міської станції швидкої медичної допомоги Максим Іонов запевняє, що й у нинішніх умовах лікарям працювати дуже складно. Якщо ж підвищувати вимоги до них, то це має бути чимось обґрунтовано.

«Закон про медичну реформу приймався дуже важко. Незважаючи на те, що його прийняли з 4-ї спроби, там є помилки, та й прийнятий він був з порушенням регламенту. Ми проводимо реформу, але у нас нічого для цього немає. Мова йде як про технічне забезпечення, так і про кадрове. Ресурсу не вистачає. Медичну реформу чекає те, що сталося з пенсійною і податковою. Реформу ніби і провели, але реальних позитивних наслідків немає», – вважає Максим Іонов.

На думку медика, систему швидкої допомоги в Києві, яка існує вже 110 років, необхідно вдосконалювати так, щоб лікарі не тікали з цієї системи, а були зацікавлені в ній працювати. Зокрема, йдеться про рівень зарплати працівників «швидкої». Через низьку зарплату медики масово втікають за кордон.

«Щорічно ми проводимо змагання бригад швидкої допомоги. Майже у кожній польській команді є один-два Українці. Відбувається масова трудова міграція, але це глобальні процеси, ми з цим зробити нічого не зможемо», – розповідає про безпорадність держави керівник відділу екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ Михайло Стрельніков.

Мотивації для медиків створювати і не думали

Цікаво, що у порівнянні з іншими регіонами, працівники київської швидкої допомоги одержують найвищу зарплату. Те, що цього не вистачає для життя в столиці, нікого не цікавить. Мовляв, виживайте, як хочете, але реформу зробіть.

«За статистикою 2012 року, столичні медики отримують більше, ніж медики інших регіонів України. Це відбувається за рахунок доплат і надбавок, які прийняті в столиці. Ми говоримо, що треба ще підняти рівень зарплати, але нам відповідають, що грошей на це немає», – зазначив головний лікар Київської міської станції медичної допомоги Анатолій Вершигора.

Варто відзначити, що на сьогодні середня зарплата лікаря швидкої допомоги становить 4 276 грн (без урахування податків), фельдшера та медсестри – 3 662 грн, молодшої сестри – 2 194 грн, фельдшера-диспетчера – 3 150 грн, водія «швидкої» – 3 260 грн . Відзначимо, що отримати таку зарплату можна лише після кількох років роботи. Новачки одержують набагато менше, що викликає гостру нестачу кадрів у медичній сфері.

У той же час, за словами керівника відділу екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України Михайла Стрельникова, на підвищення зарплат медики ні в столиці, ні в Україні найближчим часом розраховувати не можуть.

«Ми будемо працювати з тими ресурсами, які у нас є. Ніхто з нами грошима не поділиться. Скільки може держава платити сьогодні медикам, стільки й платить. Законопроект про підвищення зарплат готується, але наскільки це буде суттєва різниця, ніхто сказати не може», – заявив Михайло Стрельников.

За все відповість місцева влада

Позиція законотворців щодо реальності впровадження реформи потроху вимальовується. Так, відповідальність за впровадження реформи покладена на місцеві адміністрації.  Гроші на це теж доведеться шукати самостійно. Особливо така позиція має тішити киян, у яких у цьому році вирішили забрати з міського бюджету на 2 мільярди гривень більше, ніж у минулому.

Попри те, за помилки швидкої допомоги має відповідати саме київська влада. Таку думку під час прямого ефіру соціального ток-НЕшоу «Київський форум» висловив президент Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів Віктор Сердюк.

«Медична реформа абсолютно реальна. Але лише у випадку, коли хтось вимагатиме, щоб усі її умови були здійснені. Якщо «швидка» не може доїхати вчасно, то лікар екіпажу повинен повідомити керівництво про причини, з яких це сталося. Керівництво має проаналізувати і зрозуміти, хто винен – той, хто ремонтує дороги, чи той, хто вішає таблички з номерами будинків. І винні мають бути притягнуті до відповідальності. Тоді й почнуть створюватися умови для нормальної роботи швидкої допомоги», – заявив Віктор Сердюк.

На запитання журналіста, куди ж звертатися пацієнту, до якого вчасно не доїхала «швидка», Сердюк відповів, що треба подавати до суду на київську владу, адже забезпечити виконання умов реформи має саме вона.

Також, на думку Віктора Сердюка, київська влада має взяти на себе вирішення фінансового забезпечення реформи екстреної допомоги.

«Якщо немає грошей на підвищення зарплат та на закупівлю нових машин, нехай Попов візьме кредит. На будівництво ж мостів беруть кредити. То й на розвиток медицини можна знайти кошти», – сказав Сердюк.

Ефективна медицина чекає у світлому майбутньому

Усі гості прямого ефіру в один голос заявляють: медична реформа потрібна. Проте кожен приводить свої аргументи, чому вона неможлива зараз. Отже, доречним було запитання журналістів «Київського форуму» щодо того, скільки ж чекати українцям, доки експеримент матиме якісь позитивні наслідки.

«Не можна вимагати, щоб реформа одразу принесла результати. За 20 років медична галузь ніколи не була профінансована достатньо. Тому ми все будемо робити поступово. До 25 січня тільки мають надійти пропозиції місцевих рад щодо кроків впровадження реформи. Можу сказати, що у таких країнах, де реформа пройшла найкраще, а це Фінляндія та Естонія, на це знадобилося не менше 5 років», – каже експерт з питань медичної реформи Комітету економічних реформ Андрій Гук.

Отже. Реформа потрібна. Чому ж виступи усіх спікерів з цього питання нагадують вибачення за некомпетентність влади? Якщо мислити логічно, то закон про екстрену медичну допомогу, який набрав чинності 1 січня, має діяти з 1 січня – з усіма вимогами та нормативами щодо якості роботи швидкої допомоги. Натомість чуємо про поступове впровадження, недостачу фінансів та кадрів, тобто про неможливість втілити норми закону вже сьогодні.

Замість того, щоб створити документ під назвою «Програма розвитку» або «Концепція реформування», чи як завгодно – менш категорично у тлумаченні терміну, нам запропонували саме закон. Закон про медицину, який завідомо не буде виконуватися щонайменше 5 років. Київські медики запевняють, що як продовжували, так і будуть продовжувати боротися за кожне життя. Але це – швидше не на виконання, а всупереч новому закону.