Цитати учасників ефіру

Експертний блог головного редактора дайджесту «Київський форум» Лесі Домащенко на тему Рак. Скільки коштує боротьба за виживання?

Наталія Кубаля – завідуюча відділенням Центру дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку НДСЛ «Охматдит» МОЗ України: «…Ситуация, которая сегодня сложилась, многофакторная, есть и коррупция, и отсутствие целенаправленной программы, которая предусматривает многостороннее финансирование…»

Сергій Павлик – завідувач відділенням дитячої онкології Національного інституту раку: «…Пріоритети у владних колах, на нашу думку, виставлені неправильно… Треба міняти пріоритет в суспільстві, щоб кожен громадянин знав, що здоров’я нашої нації – це здоров’я дітей…»

Олена Мацібох – голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Крона»: «…Всі фактори походять від того, що бракує совісті… Жоден з 450 народних депутатів не відгукнувся на заклики наших волонтерів про допомогу…»

Ольга Матюшок – головний дитячий онколог м. Києва: «…За 2011 год государство обеспечило всего 33% от той потребности, о которой заявляла детская онкология города Киева…»

Лариса Лавренюк – директор Фонду допомоги онкохворим дітям «Краб»: «…Рак маскируется под очень многие детские заболевания… Государственную программу по детской онкологии, которая должна была быть принята в 2011 году, до сих пор не могут запустить…»

Ірина Іващишин – спеціаліст з питань донорства крові Асоціації молодих донорів України: «…В державі немає жодної програми пропаганди донорства крові… Ми розіслали листівки, але жоден депутат ані з КМДА, ані з Верховної Ради не прийшов для того, щоб здати кров…»

Наталія Кубаля – завідуюча відділенням Центру дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку НДСЛ «Охматдит» МОЗ України: «…У нас дефицит мест, и мы не можем взять всех нуждающихся в лечении… На сегодняшний момент группа пациентов высокого риска госпитализируется в центр…»

Олена Мацібох – голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Крона»: «…Забезпечення медичними препаратами останні роки було ганебним…»

Віталій Чучеров – батько онкохворої дитини: «…С 2003 года на уровне государства сделано очень мало… Проблемы с финансированием, с оборудованием специализированных палат, с реабилитацией…»

Наталія Мережко – мати онкохворої дитини: «…Лечение гематологии и онкологии у нас в стране поставлено ужасно, и детей спасает не государство, а врачи, вопреки всем трудностям…»

Євгенія Курагіна – волонтер: «…Справа порятунку онкохворих дітей – справа всього суспільства…»

Ганна Гопко – координатор громадської кампанії «Наші діти», активістка руху «Простір свободи»: «…Якщо не змінити систему, то можна врятувати одну дитину, але чи буде це справедливо щодо інших дітей, які теж потребують допомоги… Не безгрошів’я наша проблема, а безсовісність і безкарність…»

Вахтанг Кіпіані – головний редактор сайту «Історична правда», журналіст: «…Гроші в країні є – можна продати колесо від «Мерседеса» Азарова і купити дітям якісь речі… Ми не повинні фінансувати чужі країни своїми коштами… Я плачу податки для наших чиновників, а маю платити, зокрема, на лікування…»

Отець Євгеній – настоятель храму Св. Косми та Даміана при Національному інституті раку: «…У человека обязательно должен быть духовный стержень, потому что не все решают деньги и врачи… Духовностью своей надо заниматься сейчас и быть готовым к любым жизненным испытаниям…»

Роман Головня – голова ГО «Київський форум»: «…Наше суспільство настільки аморалізувалося в погоні за наживою, що ми бачимо як держава не може допомогти найбільш нужденним дітям…»

Наталія Оніпко – президент Всеукраїнського благодійного фонду «Запорука»: «…Ми усі маємо почати із себе і кожен з нас повинен зробити благе діло…»

Анна Лобарева – організатор благодійного проекту «Діти», телеведуча рубрики «Чужих дітей не буває»: «…Мы не говорим о регионах, в которых происходят ужасные вещи…»