Кияни і гості столиці! Яким лікувальним закладам ви більше довіряєте: державним чи приватним? Чи все залежить від галузі (стоматологія приватна, швидка – 103 і ніяк інакше)?
Они вынудили нас идти в к частникам. Те же стоматологи. В обычной поликлинике будет сидеть за копейки хороший специалист? И так хорошего врача найти трудно. Я теперь только к одному хожу лечить зубы.
Ну ладно швидка. Хоча чим гірше Борис? Але в приватних хоч заплатив – да на тебе як на людину дивляться, а не так, що милостиню прийшов просити ой полікуйте мене, будь-ласка
Приклад №3 з життя: друг живе за океаном; прийшов на прийом до місцевого лікаря по страховці; мав проблему із печінкою; лікар виписав ліки і відправив на обстеження; на обстеженні землячка російською мовою по секрету сказала: “Прописані ліки через рік приведуть до серйозних проблем із печінкою, висока імовірність операційного втручання. Лікар їх виписав ніби то для профілактики, бо вилікувати тебе він не має права (по страховці має обслуговуватись певна кількість пацієнтів, за яких страхова компанія регулярно сплачує внески). Приймай ось цей лікзасіб, пий його, а те, що прописав лікар купуй і викидай. Лікарю ні слова, бо мене виженуть з роботи”.
Приклад №2 з життя: людина (достаток нижче середнього) має серйозні проблеми із алкоголем; не вистачає сили волі пройти серйозний курс лікування; одного разу, відчувши, що починається “запой” він визвав швидку і ліг на “прокапування” у державній клініці; тепер, якщо (не дай Бог) виникає якась невідкладна проблема, він телефонує на мобільний лікаря швидкої, яка приїздить швидко і вчасно.
Приклад №1 з життя: приватні офтальмологи завжди будуть за дорогі і нікчемні операції, за втягування клієнта (бо пацієнт для них автоматично = клієнт) у трати; натомість, при нормальному підході до лікаря із державної швидкої офтальмологічної допомоги, можна завжди розраховувати на якісний сервіс, хоч і в обшарпаному, холодному інтер’єрі.
Они вынудили нас идти в к частникам. Те же стоматологи. В обычной поликлинике будет сидеть за копейки хороший специалист? И так хорошего врача найти трудно. Я теперь только к одному хожу лечить зубы.
Ну ладно швидка. Хоча чим гірше Борис? Але в приватних хоч заплатив – да на тебе як на людину дивляться, а не так, що милостиню прийшов просити ой полікуйте мене, будь-ласка
Конечно частным, в наши гос больнички вообще опасно ходить…
Приклад №3 з життя: друг живе за океаном; прийшов на прийом до місцевого лікаря по страховці; мав проблему із печінкою; лікар виписав ліки і відправив на обстеження; на обстеженні землячка російською мовою по секрету сказала: “Прописані ліки через рік приведуть до серйозних проблем із печінкою, висока імовірність операційного втручання. Лікар їх виписав ніби то для профілактики, бо вилікувати тебе він не має права (по страховці має обслуговуватись певна кількість пацієнтів, за яких страхова компанія регулярно сплачує внески). Приймай ось цей лікзасіб, пий його, а те, що прописав лікар купуй і викидай. Лікарю ні слова, бо мене виженуть з роботи”.
Приклад №2 з життя: людина (достаток нижче середнього) має серйозні проблеми із алкоголем; не вистачає сили волі пройти серйозний курс лікування; одного разу, відчувши, що починається “запой” він визвав швидку і ліг на “прокапування” у державній клініці; тепер, якщо (не дай Бог) виникає якась невідкладна проблема, він телефонує на мобільний лікаря швидкої, яка приїздить швидко і вчасно.
Приклад №1 з життя: приватні офтальмологи завжди будуть за дорогі і нікчемні операції, за втягування клієнта (бо пацієнт для них автоматично = клієнт) у трати; натомість, при нормальному підході до лікаря із державної швидкої офтальмологічної допомоги, можна завжди розраховувати на якісний сервіс, хоч і в обшарпаному, холодному інтер’єрі.
Насправді у цьому аспекті довіряти треба скоріше спеціалісту-професіоналу, а не державній чи приватній службі.
Я больше доверяю государственным, там все таки специалисты по лучше будут, в частных много неучей которые туда попадают по семейным узам.
Швидка якраз і приватна більше допоможе ніж державна (власний досвід). А взагалі тут користуюсь принципом довіряй, але перевіряй.