Георгій Манчуленко
Голова Чернівецької обласної організації Політичної партії «За Україну!», народний депутат України II, III, IV скликань.

Кому в Україні весело живеться, або Хто плює на закони про боротьбу з корупцією. Ч.1

У 2008 р. до Київського міського голови Леоніда Черновецького надходить лист Секретаря РНБО України Раїси Богатирьової з проханням виділити земельні ділянки в Києві під будівництво будинків для співробітників апарату РНБО. Наступного року Київська міська рада виділила для апарату РНБО під будівництво, експлуатацію і обслуговування житлових будинків з підземними паркінгами дві ділянки. Одна – площею 0,6529га на вул.Якуба Коласа, 2-б у Святошинському районі (рішення №243/2312 від 17.09.2009р.), друга – площею 1,62га на вул. Щусєва в Шевченківському районі. Обидві ділянки належали до фонду, реалізація якого мала здійснюватись за гроші з аукціону. Здавалось би, нормальне вирішення проблеми, завдяки якому люди, що займаються питаннями національної безпеки і оборони, отримають необхідне житло.

Для початку будівництва між апаратом РНБО і директором ЗАТ «Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва – 2» укладається договір на інвестування.

Як з’ясувалося, всі інвестиційні договори підготовлені начебто Сергієм Скрипченком, непередодні призначеного радником Секретаря РНБО, як подейкують, за особистим проханням Черновецького. Скрипченко, за певними даними, був довіреною особою зятя Черновецького В’ячеслава Супруненка, який контролював ЗАТ «Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва – 2». Самого Супруненка, як повідомив 15 квітня 2011р. Генеральний прокурор Віктор Пшонка, оголошено в розшук.

В грудні 2009р. Скрипченко отримує державні акти на право постійного користування обома земельними ділянками, які зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею, договорів оренди землі під №09-9-00056 і під №01-9-00132, «забувши» поставити їх на балансовий облік у фінансово – економічному управлінні апарату РНБО.

Заступник Секретаря РНБО підписує договори суперфіції на обидві ділянки з Інститутом проблем національної безпеки, який підпорядковується РНБО. Ці договори теж не реєструються в установленому порядку.

Скрипченко, мабуть за дорученням свого начальника, вносить відповідні зміни в базу даних автоматизованих систем земельного кадастру про обмеження прав власності на користь Інституту проблем національної безпеки. Заступник директора Інституту Віктор Дорошенко і голова правління ЗАТ «Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва – 2» Тетяна Аністратенко підписують договори передачі права користування вказаними земельними ділянками.

Виявляється, що договори готувались настільки прискіпливо, що передбачали у випадку ліквідації Інституту проблем національної безпеки всі затрати на покращення земельних ділянок перекласти на апарат РНБО, який не в змозі займатися такими питаннями, оскільки не мав прав на фінансування капітального будівництва. Ці та інші продумані підходи створили всі умови для визнання у судовому порядку за ЗАТ «Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва – 2» майнових прав на новобудови.

В квітні 2010р. згідно з Указом Президента України Інститут проблем національної безпеки ліквідовано.

А зі сторони апарату РНБО, не дивлячись на фактичну втрату прав на земельні ділянки, ніяких кроків не робиться. Чи ніяких ділянок і не було?!

Чи може все робилось так, щоб у користування потрібних людей перейшли і ці дві земельні ділянки в Києві площею 2,2729га і орієнтовною вартістю більше 20 млн грн?

Чому мовчить прокуратура, зокрема Генеральна?

поділитися

(+2, голосів 2)    86  

Також по темі