Георгій Манчуленко
Голова Чернівецької обласної організації Політичної партії «За Україну!», народний депутат України II, III, IV скликань.

Меню для Януковича: на перше – Юля, на друге – демократія, а на десерт – Україна?!

Яким жалюгідним з самого початку видався “суд” над Юлією Тимошенко, з якою поспішністю діяв суддя, як непереконливо виглядала сторона обвинувачення… Всі ці характеристики можна продовжувати до безкінечності, бо цей процес важко назвати судом. Це – судилище, фарс!

Візьмемо справу Пукача, який вбив Георгія Гонгадзе. Щоразу у ній оголошуються тривалі перерви. А сам суд над Пукачем розпочався майже на 2 місяці раніше, ніж над Ю.Тимошенко. Незважаючи на це, у справі Пукача заледве дійшли до встановлення особи підсудного, тупцюються майже на місці, а у справі Ю. Тимошенко вже і свідків допитали, і саму підсудну взяли під варту (заарештували), і вирок оголосили, щоб задовольнити апетит В. Януковича. Отаке от “правосуддя” у виконанні нинішньої влади. Правильніше буде говорити режиму, бо для нормальної влади перед законом всі рівні, а тут діє інший принцип: своїм – все, опозиції – Закон. Такий підхід якраз і перетворює владу на режим, який немає нічого спільного з демократією, а процес над Ю.Тимошенко – в політичну розправу.

Прокуратура не могла чітко сформулювати, яка провина підсудної і за що її притянують до кримінальної відповідальності. В чому полягав особистий інтерес, умисел, мотив Ю. Тимошенко, коли вона домовилася з В. Путіним і дала згоду на підписаня газових угод? Його не було! А без нього не може бути кримінальної відповідальності. Про це відомо студентам юридичного факультету. Навіть частина свідків зі сторони обвинувачення дала свідчення на користь Ю. Тимошенко.

А якщо прокуратура вважала, що Ю. Тимошенко вступила у зговір з В. Путіним, порушивши Закон, то чому звинувачує тільки її? Де Путін? За логікою прокуратури В. Путін теж мав би постати перед судом.

Деякі свідки закидають підсудній, що в 2006 р., після підписання газових угод, ціна на газ складала 95 американських доларів за 1000 м ³, а в 2009 р. – 235 ам. дол. При цьому замовчують факт, що вартість транзиту за угодами 2006 р. була зафіксована незмінною на 5 років. Не говорять і про те, що через 3 роки, в 2009 р., кон’юктура цін на ринку енергоносіїв склалася зовсім інша – ціна на газ виросла. Так само не згадують і те, що в результаті “геніальних” угод 2006 р. Росія повністю монополізувала поставки газу в Україну, відрізавши нас від середньоазіатського газу. Угоди 2006 р. наклали відбиток і на угоди 2009 р. Тому Москва в 2009 р. змогла диктувати нам свої умови. Тільки через цей диктат Україна змушена була погодитись щороку купувати 52 млрд. м³ газу (більше, ніж треба), а Росія не взяла на себе зобов’язання транзитувати нашою територією фіксований об’єм газу. Те ж саме стосується і базової ціни. Обвинувачення говорить про 450 ам. дол., а Ю.Тимошенко – про 360 ам. дол., бо була знижка 20%, яка мала діяти протягом 2009 – 2011р. згідно з Меморандумом, підписаним В. Путіним і Ю. Тимошенко у 2008 р. Але чомусь нова влада на неодноразових переговорах зі своїми московськими друзями жодного разу не згадала про цей Меморандум і знижка діяла тільки у 2009 р. Нова команда геть опростоволосилась!

Я вже не кажу про Харківську змову 2010 р. між Медведєвим і Януковичем, де відбулася справжня здача наших національних інтересів, і посилилися загрози нашій безпеці і територіальній цілісності. Адже на нашій території діє розвідувальне управління Чорноморського флоту Росії, відділ ФСБ Росії, військова прокуратура і суд. А російські спецслужби в Україні, особливо в нашій приморській зоні, відчувають себе досить комфортно, сприяючи діяльності різних промосковських організацій. Партія “За Україну!” висловила свій рішучий протест проти цієї змови, в т.ч. і під час ратифікації у Парламенті.

Тому після Харківської змови (так і напрошується аналогія з Мюнхенською змовою) нинішній режим втратив будь-яке право, зокрема й моральне, говорити що-небудь про газові угоди 2009 р. А судити когось – і поготів! Бо російський флот має перебувати в Україні до 2042 р., а ціна на газ все одно зростає.

За газовими угодами 2009 р., Україна позбулася посередника “Росукренерго”, який не мав законтрактованого газу, а торгував тільки тим газом, що йому виділяв “Газпром”, який і володіє 50% акцій “Росукренерго”. Поставки газу з Росії в Україну почали здійснюватися у напрямі між “Газпромом” і “Нафтогазом України” без будь-яких посередників! Зараз “Росукренерго” знову активно діє на українському ринку і напевно допомагатиме Д. Фірташу стати депутатом Парламенту у мажоритарному окрузі від Тернопільщини чи Буковини, бо він є співвласником “Росукренерго”. Дожилися… Олігархи перетворюють Україну в свою вотчину.

Апетит, як кажуть в народі, приходить під час їжі. Олігархи все більше збагачуються, народ бідніє. Янукович хоче “з’їсти” Юлю, потім – демократію, а Україною насититися на десерт.

Саме в такому ракурсі треба розглядати “суд” над Ю. Тимошенко. Як пробу. Якщо зійде з рук, то посадять і її, і Ю. Луценка (що й зробили), і всіх неугодних, щоб зацементувати свій режим. Демократія буде розтоптана, а Україна віддана на поталу орді з радянсько-гебістським менталітетом. Шлях в цивілізовану Європу з високим рівнем життя, верховенством права і свободою слова для нас буде закритим. Хіба таке майбутнє нам потрібне?!

Справа Ю. Тимошенко стосується кожного з нас, в т.ч. і знедолених пенсіонерів, і недобитих владою підприємців, і службовців, і промисловців, і аграрників, і лікарів, і вчителів, і молоді. Всіх! І тих 12 мільйонів людей, які голосували за неї, і тих хто голосував за іншого кандидата. Не дозволимо розтоптати нашу свободу. Диктатура не пройде!

Партія “За Україну!” увійшла в Комітет опору диктатурі. Він має стати дієвим механізмом подальшої співпраці опозиційних сил на майбутнє, в т.ч. і на парламентських виборах 2012 р. Через конкретні домовленості, узгодження позицій і кандидатур. Інакше мета не буде досягнута.

Я звертаюся до всіх з проханням бути небайдужими в цій ситуації, боронити демократію і Україну, а значить – і своє гідне майбутнє. Мовчати не можна! Сьогодні змовчимо ми, а завтра режим закриють рота вже нам. І не буде кому протестувати. Але ж ми – люди! І маємо людську гідність! Нас – мільйони! Режим нами вдавиться!

Тому оці рядки Мартіна Німйоллера з сумної минувшини, які зараз стають актуальними в Україні, мають дійти до серця кожного: “Коли прийшли за комуністами, я мовчав, тому що я не комуніст. Коли прийшли за католиками, я мовчав, тому що я не католик. Коли прийшли за членами профспілок, я мовчав, тому що я не член профспілки. Коли прийшли за євреями, я мовчав, тому що я не єврей. Коли прийшли за мною, уже нікому було мене захищати”. До гідного життя, демократії, верховенства права, свободи слова ми прийдемо тільки через спільні дії.

Разом ми здолаємо диктатуру!

поділитися

(Жодного голосу)    89  

Також по темі