Потерпілий розповів, як вибивають свідчення в київській міліції

У Шевченківському райуправлінні міліції вміють розкривати убивства, навіть коли й сліду злочинців не знайдено. Якщо під рукою є свідок – йому можна «розповісти», як він завдавав смертельних ударів. Це в інтерв’ю газеті «Сегодня» стверджує 20-річний киянин Кирило Дегтярьов, якого 4 роки тому звинуватили у навмисному вбивстві африканця Жосефа Бунту й увесь цей час тримали в СІЗО. Нарешті минулого тижня він почув виправдувальний вирок суду і вийшов на свободу.

А все почалося 27 січня 2008 року, коли Кирило разом з другом йшов по вул. Салютній (Нивки). За його словами, їм назустріч йшов темношкірий хлопець і кричав. Спершу друзі не зупинилися, думаючи, що то п’яний. Однак раптом почули, як щось впало за спиною. Озирнулися – біля незнайомця вже стояли троє чоловіків та жінка. Хлопці повернулися й разом з двома чоловіками донесли потерпілого до найближчої поліклініки, куди викликали швидку. Але африканець невдовзі помер – у нього були численні ножові рани.

Далі протягом місяця Кирила кілька разів викликали в міліцію давати свідчення. Справа набула міжнародного розголосу через расистське підґрунтя. А в слідства, як виявилося, й досі не було підозрюваних. І черговий виклик у міліцію зламав хлопцеві життя.

«Я зайшов, довго чекав унизу, потім мене попросили піднятися до кабінету. Надягли наручники і сказали, що я убив того африканця. Я доводив, що не винний, мене почали бити і змушували давати свідчення проти себе. Люди в штатському викручували мені ноги, душили моїм же шарфом, жбурляли по кабінету. Я благав їх повірити мені, але ніхто мене не слухав. Я добу тримався. Тоді мені стали погрожувати найстрашнішим, що мене морально зломить. Я зрозумів, що більше не витримаю і сказав, що напишу все, що вам треба. Під диктовку написав явку з повинною», – згадує Дегтярьов.

За словами його адвоката Світлани Криворучко, в той час його шукала мама, приходила до міліції, але їй сказали, що сина там немає. Лише за добу сім’я дізналася, де Кирило.

До речі, інші свідки також обмовили підозрюваного. Але в суді всі вони розповіли, як їх змушували давати хибні свідчення. Найгірше, що проти Дегтярьова виступив і його друг, з яким він ішов того злощасного дня по Салютній. Зрадник заявив, що начебто бачив, як Кирило завдавав ударів ножем. Суд визнав ці свідчення неправдивими.

Отже, у сторони обвинувачення були такі докази винуватості підсудного. Перше – явка з повинною. Але в суді з’ясувалося, що текст написаний під диктовку та ще й з такими формулюваннями, як «заподіяння тяжких тілесних ушкоджень», «з корисних мотивів», які навряд чи міг писати пригнічений 16-річний юнак. Друге – результати однієї з експертиз, яка встановила, що загиблому завдали 32 рани одним з 4 ножів, знайдених у квартирі Дегтярьова. Але у вибитих свідченнях Кирила написано, що він викинув знаряддя злочину. Була проведена друга експертиза, яка засвідчила, що удари завдавалися не цим ножем. І третє – свідчення друга-зрадника. Однак його версію подій заперечили в суді всі інші свідки.

З цього випливає, що обвинувачення будувалося, умовно кажучи, на «людському факторі», а не речових доказах, якщо вірити результатам другої експертизи ножа.

Зрозуміло, що прокурори до останнього тримаються за слова друга-зрадника.

«Суд не врахував свідчення другого обвинувачуваного, який вказав, хто завдавав ударів. Що ж стосується свідчень інших свідків, то всі давали їх залежно від особистого сприйняття подій і від того, як далеко вони були від місця злочину. Скарги на застосування недозволених методів слідства перевірені, але не підтвердилися», – заявила начальник відділу Прокуратури Києва Наталія Сьома.

Важливо, що столична прокуратура вже подала апеляцію на рішення Шевченківського райсуду Києва, який виправдав Дегтярьова. Тож, якщо суд другої інстанції стане на біг обвинувачення, молодому чоловікові загрожує 15 років позбавлення волі, згідно з ч 1. ст. 115 Кримінального кодексу України.

До речі, саме в Шевченківському райвідділі міліції, де проводилися допити Дегтярьова, у ніч на 18 травня 2010 року помер студент Ігор Індило, якого доставили в міліцію в адекватному стані за дрібне правопорушення, а після спілкування з правоохоронцями він був кинутий на лавку і не зміг підвестися до самої смерті, про що свідчить службове відео. Нещодавно суд визнав винними в трагедії двох міліціонерів, але відпустив їх на волю.

поділитися

(Жодного голосу)    126  

Також по темі