У Києві оголосили фотополювання на міліцію

Кияни об’єднуються в групи, щоб фотографувати та знімати на відео правопорушення, які вчиняють міліціонери. Такі люди називають себе учасниками всесвітнього руху «Копвотч» (за англ. – «нагляд за копами»). У Києві його започаткував громадський активіст Євген Крапивін, якого не раз вивозили в автозаку з акцій протесту, пише Deutsche welle.

В Україні копвотчери поки що діють лише в Києві. Їхні ряди можуть поповнити всі, хто не довіряє правоохоронцям та бажає провчити їх. Новачки проходять підготовку на спецтренінгах, де вивчають кодекс поведінки наглядача за міліцією. Так, копвотчери не втручаються в ситуацію, а лише спостерігають, при собі мають паспорт, на фотополювання виходять по троє-п’ятеро і тверезі, слідкують за людьми в погонах не більше 10 хвилин, якщо ті нічого не порушують. І нарешті, камеру народні спостерігачі витягають у найбільш слушні моменти: коли міліціонер просить когось показати документи, заходить в магазин (кафе, бар, ресторан), курить, розмовляє по мобільному телефону, поводиться як нетвереза людина тощо.

Молоді активісти цього руху вивчають не лише світову практику, а й досвід колег з Асоціації українських моніторів з дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів – правозахисників, які роками спостерігають та оцінюють роботу міліції в усіх регіонах країни. Ці експерти підтримують нову ініціативу, однак не беруться прогнозувати, на скільки вистачить запалу у копвотчерів. Адже, за словами голови асоціації Олега Мартиненка, це типові фрілансери з нестійкими зацікавленнями: завтра вони можуть знайти собі інше хобі.

Утім, молоді люди вже можуть похвалитися результатами в Києві.

«Було це на Майдані Незалежності в Києві. Міліціонери зупинили чоловіка з алкоголем. В принципі це правильно, але вони не дотримались процедури і почали щось від нього вимагати. Людина потягнулася за гаманцем і почала діставати гроші. Тут правоохоронці помітили нашу камеру і відмовилися брати купюри. Один з чоловіків у формі смикнув чоловіка за руку і повів його в перехід. Ми рушили за ними. Там зняли, як правоохоронці знову гроші вимагали, але на камеру брати не хотіли. Ми все стояли і знімали. Врешті, їм набридло чекати, і вони людину відпустили», – розповів Крапивін.

У середині травня наглядачі за міліцією планують підбити перші підсумки своєї роботи й поширити рух на всю Україну.

У фотополювання на міліціонерів є правові засади. Юрист Інституту меідаправа Ігор Розкладай пояснив: хоча, за Цивільним кодексом, людину можна знімати лише з її згоди, але міліціонери під час виконання службових обов’язків не можуть посилатися на «право на приватність».

«Якщо відео показуватиме аморальну або протиправну поведінку міліціонерів, у нагоді стане закон про інформацію. Він дозволяє поширювати інформацію з обмеженим доступом – до якої належить будь-яка інформація про фізичну особу, – якщо право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення», – додав юрист.

Крім того, під час масових акцій та в публічних місцях людей можна знімати без дозволу – вважається, що в таких ситуаціях їх згода є «автоматичною».

Додамо, що рух копвотчерів зародився у США, де набув популярності у 90-ті роки минулого сторіччя. Є випадки, коли завдяки їх відео- і фотоматеріалам в суді доводилися злочини поліцейських, зокрема й убивства.

Вірогідно, у нас активістам з камерами буде ще більше роботи: співробітників МВС постійно звинувачують у звірствах, і, за останніми дослідженнями центру Разумкова, близько третини українців вважать міліцією фактором небезпеки. До кабінету слідчого, звісно, нікого не пустять, але вуличним патрулям доведеться бути чемнішими та обачнішими.

поділитися

(Жодного голосу)    892  

Також по темі