Чорний список / Білий список |
Небайдужим киянам - сюди! Натисніть! |
«Старт виборчої кампанії. «Ціна» депутатства: підкуп виборців, брудні технології, політичні маніпуляції. Що переможе: здоровий глузд чи пусті обіцянки?» на ці та інші вкрай риторичні питання шукали відповідь в прямому ефірі гості соціального ток-НЕшоу «Київський форум» з Реною Назаровою. Трохи більше тижня минуло з того моменту, як в Україні стартувала виборчі перегони, але насправді українці вже давно зрозуміли, що в повітрі «запахло» виборами. З бігбордів та телеекранів уже не перший місяць на нас дивляться чесні очі людей, які так бажають стати народними обранцями. Вони ходять по домівкам і пропонують свої послуги, найчастіше усе зводиться до роздачі банальних проднаборів – гречка, солодощі, консерви, цукор та інші продукти харчування, загальна вартість яких не перевищує ста гривень.
Лише в столиці таких благодійників, які поширюють продукцію від імені знаменитих майбутніх кандидатів у народні депутати в кожному з районів по кілька десятків. Окрім продовольства вони широко популяризують поліграфічну продукцію агітаційного характеру – ручки, блокноти, буклети і календарики з фотографіями відомих чинних чи майбутніх обранців роздаються в маси.
Цікаво, що агітаторство перетворилося на повноцінну професію, яка від одних виборів до інших стає все престижнішою. В торгівельних мережах пропонують так званий «набір агітатора» – стілець, стіл і парасоля від сонця. Але головне у виборчому процесі по-українськи – це ходіння в народ. Робота з виборцями, якою кожен депутат має займатися протягом усієї каденції реалізується на жаль лише за півроку до чергового чи позачергового, це в же як складеться, голосування.
Чим ближче до виборів, тим частіше можна побачити кандидатів особисто, що працюють в окрузі. Зустрічі з виборцями, обіцянки та заохочуючи маленькі подарунки, а не рідко і конверти з грішми – жага перемоги на виборах штовхає кандидатів на будь-які звабливі кроки.
Усе це можна трактувати виключно як підкуп виборців, за який слідує кримінальна відповідальність, зазначає координатор виборчих програм Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська.
Мабуть так історично склалося, що українські вибори – це безмежна різноманітність вишуканих брудних технологій. До брудних технологій перш за все слід відносити дії, які порушують норми виборчого законодавства або не відповідають усталеним уявленням про етичні норми політичної боротьби в умовах демократичного суспільства. Підкуп виборців та політичні маніпуляції – це і є головні складові брудних технологій. Як правило, дії середньостатистичного кандидата зводяться маніпуляцій свідомістю виборця, підкупу та пустих обіцянок.
Від виборів до виборів із уст кандидатів звучать порожні обіцянки, яким щоразу вірять виборці, але після виборів чомусь забувають про обіцяне і самі кандидати, і власне виборці.
Технологія роздачі продпайків стала дієвою після подвійної перемоги Леоніда Черновецького, саме його можна по праву вважати свого роду «гречкосієм» української політики.
Власне, майже вся дискусія в студії звелася до обговорення роздачі продовольчих наборів та підкупу таким чином виборців. Згадали гості і про новостворену організацію – Громадський комітет з питань дотримання виборчих прав громадян при Уповноваженому ВР України з прав людини. Зокрема, її голова Олексій Гончарук запевнив аудиторію, що новостворений комітет стоятиме на сторожі дотримання прав у виборчих перегонах.
Більшість експертів, серед яких, голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко, говорили про те, що на разі в суспільстві спостерігається великий рівень недовіри до держави і до інституту виборів в цілому.
Поміж тим, на глибоке переконання керівника департаменту виборчих технологій Агентства моделювання ситуацій Валерія Гонча рука «у виборців є розчарування партіями, але не мажоритарними кандидатами».
За інформацією, озвученою Ольгою Айвазовською, 10% виборців готові продати свій голос, а це досить багато, враховуючи, що сто відсоткової явки на ділянках майже ніколи не буває.
Майже усі спікери прийшли одностайно до єдиної думки про те, що завдяки пропорційній системі виборів матимуть успіх ті кандидати мажоритарники, які зуміють говорити з виборцями зрозумілою мовою.