+17/10
На Оболоні побудують аквапарк над метро +15/9
Київському форуму – 3 роки! +11/3
Бульдозери розчищають Гідропарк від нічних клубів та кафе +10/10
Співоче поле в розпалі тюльпанів (фоторепортаж) +9/9
В’їзди до столиці запружені автомобілями. Місто вже найзагазованіше в Україні. А по приміських коліях гуляють вітри. Виявляється, найекологічніший і найдешевший колись транспорт став катастрофічно збитковим. В «Укрзалізниці» заявили, що недорахувалися мільярдів від приміських перевезень і взялися масово скорочувати рейси.
Мало не вдвічі «схудли» розклади. Часто до 6 вагонів скоротилися поїзди.
Залізничники без тіні сумніву чи сорому називають дві причини.
Перша – тариф у 6–7 разів нижчий за собівартість. І це при тому, що проїхати одну станцію зараз коштує понад 4 гривні. Виходить, мінімум 24 гривні за 5 кілометрів! Да за такі гроші треба підганяти персональний поїзд, та ще й хвилина у хвилиночку, без затримок на ремонти…
Друга – половинчаста компенсація обласними властями розходів за перевезення пільговиків. Тут нібито все просто: місцева влада повинна відшкодувати залізниці кошти за пасажирів, які мають право на безкоштовний або дешевший проїзд в електричці. Проте це в ідеалі, а насправді в деяких регіонах платять лише половину компенсацій, а подекуди – як от на Київщині – тільки чверть. Тут транспортників можна зрозуміти, але ж електропоїздами користуються не лише пільговики. З передмістя до великих міст найчастіше їздять працювати – і це, як правило, не пенсіонери чи інваліди, а ті, хто справно купують білетики.
До речі, про квитки. За останні роки на більш-менш людних станціях Київщини вже поставили турнікети з охороною. А краї платформ щедро мастять сажею чи смолою, щоб, віднадити «пригучих» заяців. Тож черги біля кас все ростуть і ростуть…
І лише доходи залізниці падають і падають… І це при тому, що навіть у жебрацькі 90-ті, коли було не менше пільговиків, електрички бігали значно частіше. А зараз, поки влада звітує про успіхи на економічному фронті, керівники «Укрзалізниці» лише скорочують рейси та плачуться у газети про безгрошів’я.
А чи не задуматися б головним залізничникам, куди закопують кошти їхні підлеглі. Достатньо проїхатися да подивитися, як здувається і знову перекладається бруківка, якою мостять перони останніми роками. Варто поцікавитися, чи не підторговують робітники камінням, бо аж надто ріденько присипані шпали щебенем на ремонтованих коліях. Не завадило б приглянутися й до контролерів та кондукторів, які ні-ні та й візмуть копієчку в пасажира, а білетика не видадуть.
Натомість влада вже похваляється, що придбала в Кореї дорогезні поїзди. Звісно, щоб фани Євро були задоволені. Мовляв, треба не вдарити обличчям у багно перед цивілізованими іноземцями. Але ж Європа не в святі – Європа в побуті. І що ж то за європейська країна, де популярний приміський транспорт довели до зубожіння. Кажуть, до Берліна й за 300 кілометрів можна щодня мотатися на роботу, а в нас і за 50 – велика проблема.
А втім, навряд чи транспортники колись критично поглянуть на себе, поки блискучий хмарочос Мінтрансу звисока поглядатиме на Київ поряд з вицвілим Міністерством освіти…
+2/4
завантаження ...
7
Завантаження ...
от що робити людям, які мають приїхати в Київ приміром із Бучі чи Ворзеля о 14-й годині, а електрички на той час немає, а маршрутка – дорога, а про таксі – взагалі мовчу? (( їхати на електричц, що приходить на одинадцяту сорок з чимось, а потім чекати бозна-скільки часу в якомусь макдональдзі на вокзальній!
Автор молодец, затронул нужную тему. К сожалению действительность такая, что электричек с каждым месяцем все меньше и меньше.
Те кто про маршрутки тут щелкает, я скажу так – маршрутки есть в странах СНГ, африканских странах, Индии и ещё в нескольких странах 3-го мира.
Треба працювати і змінювати ситуацію на краще
Студенти всякіх шарашек. А може, ти, розумнику, і про Києво-
Могилянську академію не чув. У нас гуртожиток у Ворзелі – якраз електричкою на Київ і їздимо. Вивчимося, ще такими, як ти, кієвлянін, керувати будемо.
Эх, размечтался, мальчик – выучишся ты и пойдешь руководить налево и направо. Чтобы руководить – надо уметь работать. А всему Киеву известно, что выпускники “кыйево-могылянськои акадэмии” работать не любят и не умеют.
Единственное, что они умеют – это писать многословные статейки ни о чем и клянчить у “эувопейцив” денежки на “розвыток дэмократии”.
Мечта каждого могилянца – выпросить грант и уехать в Канаду, мыть посуду или в лучшем случае преподавать русский язык в местном институте (потому что мова там никому не нужна, да и своих хватает).
Потом они возвращаются назад, с горящими глазами рассказывают о “свободе” и “духовности” просвещенного запада, и снова клянчат копеечку по фондам.
Как по мне, давно пора прекратить финансирование “акадэмии” – пусть развлекаются за свои
А давайте посмотрим на пассажиров электричек… Кто ездит в них: бабки, торгующие чернобыльской черникой, гопники на промысли в столицу, студенты всяких шарашек в Киеве. И часть нормальной публики.
Одни спокойно пересядут на маршрутки, другие останутся дома – и спокойнее будет киевлянам. Я за полную отмену этих зеленых скотовозов
Вони нас за людей не вважають. У мене сусід по дачі пенсіонер, коли пересів на переповнену маршрутку та простояв в пробці потрапив до лікарні з обширним інфарктом.