До Всесвітнього та Всеукраїнського днів боротьби із туберкульозом. Фтизіатрія на межі вимирання: чи вдасться врятувати галузь?

Відеозапис

Цитати учасників ефіру

Василь Князевич – міністр охорони здоров’я України (2007–2010 рр.): «…Україна стабілізувала ситуацію з туберкульозу,.. і епідемія потихеньку набрала контрольованого процесу… Держава взяла ситуацію під контроль… Те, що можна було, ми зробили…»

Володимир Загородній – заступник начальника ГУ охорони здоров’я КМДА: «…Якихось особливих пільг для працівників фтизіатричної галузі законодавство не передбачає…»

Василь Мельник – заступник директора Інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Яновського АМНУ: «…Якщо б ми могли виділяти фтизіатрам житло, то ми могли б залучити молодих спеціалістів до фтизіатрії, адже це був би для них стимул – житло і нормальна заробітна плата… Фтизіатрів дуже не вистачає, а з тих, що є, більша половина у глибокому пенсійному віці…»

Віталій Руденко – голова правління Фундації «Громадський рух «Українці проти туберкульозу»: «…Постійно діюча епідемія туберкульозу в Україні зареєстрована з 1995 року, і вона набирала до цього моменту масштабів… Туберкульоз не є винятково медичною складовою проблеми, ця проблема є державною…»

Віталій Коваль – завідуючий відділом соціально-економічних питань Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я: «…Я вважаю, що основна проблема полягає в тому, що матеріальна база закладів фтизіатричної галузі столиці не оновлювалась 20–30 років… В галузі охорони здоров’я є порушення норми Генеральної угоди, яку уклали Федерація профспілок України і Кабінет Міністрів України про рівень першого тарифного розряду і рівень мінімальної заробітної плати…»

Віктор Сердюк – президент Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів: «…Держава квартир не дає, зарплату не підвищує, а ці лікарі – це єдиний фаховий загін, який стоїть на сторожі перед туберкульозною епідемією… Держава навіть не допомагає тим міжнародним фондам, які хочуть щось зробити…»

Василь Мельник – заступник директора Інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Яновського АМНУ: «…Держава фінансує… той мінімум, який потрібен хворому. Решта повинна фінансуватися з місцевих бюджетів…»

Віталій Руденко – голова правління Фундації «Громадський рух «Українці проти туберкульозу»: «…Держава за різних урядів хронічно недофінансовувала протитуберкульозну галузь… На сьогодні ми тільки формуємо політичну волю до протидії туберкульозу…»

Володимир Загородній – заступник начальника ГУ охорони здоров’я КМДА: «…На сьогодні профілактичні заходи дали свої позитивні результати… Ми зараз увійшли в той цикл розвитку туберкульозу, коли пішли стабілізація і зменшення захворюваності і смертності…»

Віталій Черняховський – головний координатор Форму порятунку Києва: «…Если в стране есть дорогие машины, значит деньги есть, и их надо правильно перераспределить…»

Віталій Руденко – голова правління Фундації «Громадський рух «Українці проти туберкульозу»: «…Населення надзвичайно мало знає про небезпеку від туберкульозу, про те, що лікування у нас безкоштовне, в лікарнях є ліки й медичні фахівці, які можуть вилікувати, треба тільки звернутися й пройти повний курс лікування…»

Володимир Загородній – заступник начальника ГУ охорони здоров’я КМДА: «…Суспільству несе загрозу той, хто ходить і не знає, що він хворіє на туберкульоз… Якщо солідні кошти витратити на освітню кампанію, то потім будемо менше витрачати на лікування…»

Роман Головня – лікар-інтерн: «…Ситуація у фтизіатричній галузі – дуже наочний показник у всій медичній галузі… Можна сказати, що вся медицина хвора на туберкульоз… Питання не буде вирішено, поки влада не візьметься за медицину в цілому…»

Василь Князевич – міністр охорони здоров’я України (2007–2010 рр.): «…На превеликий жаль, тема заробітної плати і її рівня дуже мало залежить від міністра…»

Тетяна Білик – керівник програми «Зупинимо туберкульоз в Україні» Благодійного фонду «Розвиток України»: «…Ситуація в Києві і в Україні не така радісна, як було сказано… Програма направлена на те, на що держава не спроможна, – на сьогоднішній день… Ми думаємо, що в Києві дуже багато роботи…»

Владислав Штанько – головний лікар Київського міського центрального протитуберкульозного диспансеру: «…Молодежь не хочет идти работать во фтизиатрическую службу из-за невысокой зарплаты, отсутствия квартиры и отсутствия условий, в которых надо работать…»

Станіслав Нечаїв – голова правління Всеукраїнського лікарського товариства: «…Громадська рада в Міністерстві охорони здоров’я ігнорується, лікарське товариство владою теж всіляко ігнорується… Проблема туберкульозу виходить за рамки суто медичної проблеми… Лікарі повинні отримати свободу й вийти з кріпацького стану…»

Віктор Сердюк – президент Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів: «…Спочатку треба все зробити для того, щоб людина хотіла лікуватися…»

Володимир Загородній – заступник начальника ГУ охорони здоров’я КМДА: «…Найголовніше – це методичні організаційні протиепідемічні заходи для того, щоб взяти під контроль цю ситуацію…»

Василь Мельник – заступник директора Інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Яновського АМНУ: «…У нас охорона здоров’я і протитуберкульозна служба радянської системи. Скільки грошей туди не вкладай – це бездонна бочка… Треба, щоб реформувалася вся охорона здоров’я…»